Херсонська драматургиня, художниця-концептуалістка, активістка Наталя Блок познайомила херсонських прихильників театру зі своєю п’єсою. У неділю, 30 вересня у Херсонському академічному музично-драматичному театрі імені Миколи Куліша на сцені під дахом відбулася читка п'єси «Своє-Чуже».
П’єса про молоду пару вегетаріанців, які приїхали в українське село, щоб будувати там родинний маєток і мати свою землю, сад та будинок. Але не сталося, як гадалося. Жителі села не надто радісно прийняли нових сусідів. Замість тихого і затишного сімейного життя головні герої зустрілися з сумними сільськими реаліями та наслідками війни, яка не просто перевернула життя селян з ніг на голову, а поділила його на до і після…
Наталя Блок поспілкувалась з журналістами та розповіла про роботу над п’єсою:
Яка тема п’єси та її головна думка?
- П'єса про пошук місця в житті, вона повинна викликати у глядача питання «Де твоє місце? ». У п'єсі є багато пунктів, які підкреслюють і розвивають цю тему. Взяти тих же переселенців, вони українці, але все одно чужі. Головна героїня Анна теж українка, але вона не може знайти себе у здавалося б рідному оточенні.
Це була особисто Ваша ідея написання п'єси за даною тематикою?
- Це особисто моя ідея, моє життєве питання, я про нього думала і вирішила написати. На мою думку драматург повинен писати про те, що його дійсно хвилює, і це буде чесно насамперед по відношенню до глядача. Адже функція театру не розважати, а виховувати та надихати, а зробити це можна тоді, коли добре розумієшся в темі, про яку пишеш.
Після читки ви збираєтеся вносити в п'єсу якісь правки?
- Абсолютно ні, читка відбулася. П’єса вже була представлена на міжнародних конкурсах. На мою думку, з п'єсою все добре і в даному випадки правки не потрібні.
Чи довго Ви шукали образи для п'єси?
- Образи з’явилися майже одразу – це мої якісь знайомі люди, яких я зустрічала. Я жила в селі та спостерігала період 2014-2015 років. Період, коли в село приходить весна, а з нею війна. Мені довелось спостерігати за тим, як війна впливає на село та його жителів. Я бачила, як люди себе поводять, як кажуть та що обговорюють.
Ви презентували п’єсу в Берліні. Чи є відмінність у сприйнятті тексту в Херсоні і в Берліні. Яке?
- У Берліні я не дуже пам'ятаю обговорення на німецькому, але взагалі звичайно, треба розуміти, що те, що херсонці говорили про точну передачу знайомої їм атмосфери сіл в області, сперечалися про суржик і так далі, не могло бути в Німеччині. З іншого боку, тема пошуку себе і свого місця в житті інтернаціональна. Пам'ятаю одна німецька драматургиня сказала, що дауншифтінг як течія ,описана в тексті, у них так само популярний.
Фото Stalevarov Georgy
Спілкувалась Марина Гайворонська