27-го вересня на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Л.Українки відбулась прем’єра вистави «Кицька на спогад про темінь», яка відкрила новий театральний сезон для Херсонського театру. Роль Жінки зіграла артистка театру ім. М.Куліша Ольга Бойцова.
«Колектив Херсонського театру ім. Миколи Куліша продовжує тримати мистецький фронт. Вчора ми відкрили свій 87/192-й театральний сезон на новій сцені Національного театру Лесі Українки виставою «Кицька на спогад про темінь» за п’єсою Неди Неждани. В новій інтерпретації вистави роль Жінки зіграла актриса нашого театру Ольга Бойцова. Режисер - невтомний Сергій Павлюк. На прем’єру завітали багато гостей: міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, заступник міністра Галина Григоренко, голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко, депутат ради Віктор Короленко, журналісти, жителі Херсона, Маріуполя та кияни. Вкотре хочу подякувати колегам з театру Лесі Українки, які допомогли у відтворенні вистави, бо як відомо, виробнича база нашого театру знаходиться в окупації. Але попри все, ми працюємо і найближчим часом запросимо вас на нові прем’єри. Слідкуйте за рекламою і ходіть до театрів, сьогодні це вкрай необхідно», - анонсував генеральний директор-художній керівник театру ім. М.Куліша Олександр Книга.
Театралів з півдня підтримує творча спільнота країни. Драматургиня Неда Неждана в анонсі події зазначила: «Вистава, яка дуже на часі: «Жінка у темних окулярах продає троє осиротілих кошенят – біле, сіре і чорне – все, що лишилось від її дому, її землі, її спокійного світу - після російської окупації… Можна зняти окуляри, але темінь лишається – під очима і в очах… Як вижити після катастрофи – війни, полону, втечі, смерті, зради?… І кому дістанеться чорне кошеня, яке нібито приносить нещастя?. Дякую директору, режисеру, актрисі, всім причетним!»
«Смачний борщ, приготовлений на сцені під час моновистави, мали можливість скуштувати усі глядачі. Наш херсонський театр вміє вражати, навіть далеко від дому. І не тільки смачним борщем… Зворушливий монолог з історією жительки Донбасу, пов‘язаний з подіями 2014 року, неможливо дивитись без сліз. Тільки зараз ми херсонці можемо відчути цю історію по справжньому. Дехто впізнає себе або знайомих. Розумію, що театр зараз у нашому житті не на першому місці, але треба інколи перемикатись, кудись ходити. У херсонців в Києві є можливість відвідувати вистави нашого театру та підтримати його», - коментує наш земляк Володимир Левчук.
